Мовленнєво-рухова гімнастика

МОВЛЕННЄВО-РУХОВА  ГІМНАСТИКА – НАЙПРОСТІШИЙ ТА ЕФЕКТИВНИЙ  СТИЛЬ ФОРМУВАННЯ КОРЕКЦІЇ МОВЛЕННЯ

Мовленнєво-рухова гімнастика є сукупністю рухів тіла і мовних органів, що сприяє зняттю напруги і монотонності мови. Розкутість і невимушеність, які діти отримують при виконанні ритмічних рухів корпусом, головою, руками, ногами, роблять позитивний вплив і на рухові якості мовних органів.

         Ефективність співпраці вчителя-логопеда та вихователя з фізкультури залежить від особистого творчого потенціалу педагогів, рівня їх компетентності, професійного саморозвитку, творчого підходу до освітнього процесу та чітко вибудуваного механізму взаємодії   між спеціалістами.

         Творча взаємодія педагогів-фахівців закладів освіти стає провідним  принципом розвитку сучасних освітніх систем. Яскравим прикладом цього творчого тандему є мовленнєво-рухова гімнастика.

         Мовленнєво-рухова гімнастика –  це система спеціально підібраних тренувальних вправ (система тренувань) для вдосконалення чи нормалізації певних функцій, задіяних у мовленнєвій діяльності. Базується ця гімнастика на русі, як засобі для досягнення мети – формування корекції мовлення, в ній рухи поєднуються з мовленням.  І це дає можливість скоординувати у дітей пізнавальну, мовленнєву та рухову активність. У мовленнєво-руховій гімнастиці рухи відіграють стимулюючу роль, активно і позитивно впливаючи на розвиток і функціонування мовленнєвих зон кори головного моз­ку Дошкільний вік є сензитивним періодом для процесу формування загальної і мовленнєвої, в тому числі, мото­рики. Діти полюбляють рухатися та грати. Граючи, вони навчаються говорити правильно.

         Заняття мовленнєво-руховою гімнастикою зміцнюють кістково-м’язовий апарат дітей, розвивають дихання, виховують правильну поставу, ходу, грацію рухів. Засобами таких  занять є ходьба і марширування в різних напрямках; вправи на розвиток дихання, голосу та артикуляції; вправи, що регулюють м’язовий тонус;  вправи, які активізують увагу.

         Досить ефективним є проведення занять мовленнєво-рухової гімнастики, використовуючи всім відому степ-аеробіку. Суть таких занять на степ-платформах полягає у триєдності впливу руху, слова і музики на організм і особистість дитини.

         Така гімнастика містять загальнорозвивальні вправи, елементи спортивних танців, дихальні вправи, які проводимо під музику. Музика, яку використовуємо на цих заняттях,  доступна дитячому сприйняттю і сприяє відтворенню її характеру і ритму за допомогою рухів.

         Словесний супровід до вправ підбираються в основному у віршованій формі. Отже, мовленнєво-рухова гімнастика на степах – це інтегрована система, здатна ефективно впливати на організм і особистість дитини.

         Основні переваги мовленнєво-рухової гімнастики на степ-платформах в тому, що вона:

·                    дає змогу чітко, ритмічно, в певному темпі виконувати різні рухи з показом на основі словесного опису;

·                    координує крок і слово;

·                    стимулює мовленнєвий розвиток;

·                    розвиває вміння володіти своїм тілом і мовленнєвим диханням;

·                    розвиває загальну, дрібну і артикуляційну моторику;

·                    підвищує працездатність головного мозку;

·                    нормалізує рухову активність дитини.

         Досвід показує, що поряд із заняттями з фізичного розвитку, доречно проводити двічі на тиждень заняття мовленнєво-рухової гімнастики тривалістю 15 – 20 хвилин. «Мовленнєві кроки» (ми так називаємо заняття мовленнєво-рухової гімнастики на степ-платформах) на відміну від логопедичної ритміки є самостійним заняттям і включається в структуру занять на різних етапах роботи. Так, на початку навчального року вчитель-логопед ознайомлює вихователя з фізкультури з логопедичними заключеннями, психологічною характеристикою та віковими особливостями дітей. Після виявлення рівня психомовного розвитку дошкільників вже визначається мета й завдання формування мовно-рухових навичок і складаються плани заняття мовленнєво-рухової гімнастики на степ-платформах.        Кожне  заняття мовленнєво-рухової гімнастики мі­стить три частини:

·                    підготовчу;

·                    основну;

·                    релаксаційну.

         І закінчується воно рухливою грою. Звичайно, на таких заняттях працює два педагоги, вихователь групи допомагає.  Вчитель-логопед слідкує за правильністю вимови лексичних одиниць, звертає увагу на різні операції щодо словозміни і словотворення. Вихователь з фізкультури  націлює дітей-логопатів на правильність виконання того чи іншого руху, його темп; слідкує, щоб рухи у дітей не були рвучкими, а цілеспрямованими та координованими.

         Підготовча частина складається з різних видів ходьби під музику з промовлянням чистомовок.

         Основна частина – це вправи зі степ-аеробіки з мовленнєвим супроводом, що містять дихальні вправи, танцювальні рухи, вправи на формування темпу і ритму .

         Кожен комплекс мовленнєво-рухової гімнастики проводиться поетапно. Спочатку з дітьми розучуються слова, кроки і рухи. Вивчивши слова, техніку виконання  кроків та рухів, відпрацьовуємо синхронність і правильність виконання рухів, чіткість вимови словесного матеріалу. Без творчої взаємодії між педагогами не можливо до­сягнути якісного результату. Під час проведення цієї гімнастики кожен фахівець - вихователь з фізичної культури, вчитель-логопед, вихователь групи відповідно до своєї професійної спрямованості створюють умови для організації та проведення даного заняття.

         Весь даний процес, як фізичного розвитку дітей, так і формування корекції їх мовлення, здійснюється всією системою організаційних форм і засобів, що передбачені програмою.

         Заняття мовленнєво-рухової гімнастики можна планувати та проводити сюжетними і безсюжетними. Перші з них мають більш емоційний характер, їхні образи допомагають дітям виконувати певні завдання.

         Музичний матеріал, що використовується на занятті, художній, доступний дитячому розумінню і сприйманню, з яскраво-вираженим змістом.

         До методичних прийомів мовленнєво-рухової  гімнастики належать: показ вправ, спільне виконання рухів, словесна інструкція, пояснен­ня з конкретним показом мовленнєво-рухового руху.

         Досвід показує, що сила впливу вправ мовленнєво-рухової  гімнастики визначається їхньою структурною складністю та фізичними труднощами. Важливою є новизна вправ: якщо рухову дію використовуємо тривалий час без змін, то діти адаптовуються до неї, тоді вправа вже не сприяє розвиткові й удосконаленню не лише мовленнєвих та рухових якостей особистості дошкільника, а й функцій усього організму.

         Позитивний емоційний стан дітей під час виконання вправ мовленнєво-рухової  гімнастики має неабияке значення. Тому слід прагнути до його забезпечен­ня, адже надмірно низький емоційний настрій у дітей (як і надто високий) гальмує процес розвитку рухових якостей, які, в свою чергу, впливають на подолання мовленнєвих порушень.

         Проведення нетрадиційних навчальних і розвивальних занять мовленнєво-рухової гімнастики істотно підвищує мотивацію до занять.

         Мета мовленнєво-рухової гімнастики така:

- основне спрямування мовленнєво-рухової гімнастики – це, безумовно, корекційний вплив;

- профілактичний вплив;

- психотерапевтичний вплив.

Таким чином, підвищення ефективності корекційно-розвиткової роботи із подолання порушень звуковимови може бути досягнуто засобами мовленнєво-рухової гімнастики як корекційно-педагогічної технології, що стимулює інтенсивне формування моторної сфери (загальної та дрібної моторики) і фонетичної сторони мовлення (звуковимови).

         У результаті постійного виконання мовленнєво-рухової  гімнастики на степах  у дітей активніше розвивається загаль­на, дрібна моторика і координація рухів, чут­тя ритму й уміння узгоджувати свої рухи з му­зикою, правильне мовленнєве дихання, слухова і рухова увага, пам’ять; формується виразність ру­хів, чітка дикція; нор­малізується мовленнєве дихання; поліпшується інтонаційна сторона мовлення; швидше та успішніше автоматизуються звуки; збільшуєть­ся мовленнєва активність.

"МАНДРІВКА ДО ЛІСУ"

(фрагмент заняття мовленнєво-рухової гімнастики з використанням степ-платформ для дітей старшого дошкільного віку)

Мета: розвивати чут­тя ритму й уміння узгоджувати свої рухи з му­зикою, правильне мовленнєве дихання, слухову і рухову увагу, пам’ять; виховувати позитивний настрій на занятті; долати мовленнєве порушення шляхом розвитку, виховання і корекції рухової сфери в поєднанні зі словом та музикою; формувати виразність ру­хів, чітку дикцію; учити узгоджувати слово. з ру­хом; коригувати порушення координації рухів та орієнтації у просторі.

Обладнання: степи (за кількістю дітей), музич­ний супровід.

Місце проведення: спортивна зала.

Хід заняття

Підготовча частина

Діти заходять до зали під музику. Шикування в шеренгу.

Ходьбі між степами зі зміною, положення рук

спільно з вправами для сили голосу.

Па вузесенькій стежинці – (Кроки між степами,)

Топ-топ, топ-топ.

Обійдемо ми ялинку –  (Руки за спиною, ходьба на п’ятках.)

Оп-оп, оп-оп.

Перестрибнемо горбочок – (Руки на поясі.)

Стриб-скок, стриб-скок. – («Стриб» – застрибнути на степ, «скок» –                                                          «зістрибнути».)

Обійдемо цей пеньочок – (Руки в сторони, ходьба на носках.)

Ок-ок, ок-ок.

Основна частина

Ходьба на місці біля степа.

Діти разом з учителем-логопедом вимовляють чистомовку, роблячи крок на кожне слово – спочатку в повільному, а потім у пришвидшеному темпі.

         Ось так, ось так.

         Ходять ніжки наші так.

         Крок праворуч, крок ліворуч.

         Крок вперед і крок назад.

Діти вимовляють чистомовку, роблячи відповідний рух на кожний рядок. Перед вимовою слід зробити глибокий вдих, а на видиху вимовити одночасно з рухами.

Один, два, три, чотири, п’ять – будем лісом ми гулять. – (Ходьба біля степу.)

Разом з пташками політаємо. – (Стоячи на степі, махи руками.)

Разом з зайчиком – пострибаємо. – (Стрибки – одна нога на степі, друга – на                                                  підлозі.)

А від вовчика – повтікаємо. – (Оббігти степ ліворуч.)

Як лисичка до зайчат підкрадемося, – (Коліна на степі, руки на підлозі,                                                                  «помахати хвостиком».)

Як ведмедик клишоногий – потанцюємо, – (Обійти степ праворуч.)

Геть чутно тихим лісом помандруємо. – (Ходьба на степі.)